Результати пошуку

Правила поведінки під час артобстрілу і бомбардування Загальні правила на початку артобстрілу та бомбардуванні такі. На вулиці Якщо ви почули свист снаряду (він більше схожий на шелест), а через 2-3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: уже те, що ви чули сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили достатньо безпечну відстань. Однак, наступний снаряд пролетить ближче до вас, а тому замість самозаспокоєння швидко і уважно озирніться навколо: де можна більш надійно сховатися? Якщо є якийсь виступ (навіть тротуар – то поруч з ним), канава, будь-яке заглиблення у землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо є якась бетонна конструкція – ляжте поруч з нею. Лежати потрібно для того, щоб знизити шанс попадання осколків. Усе це не допоможе при прямому попаданні, але знизить ризик осколочних поранень. Осколки летять уверх і по доторканій. Якщо людина стоїть – більше шансів опинитися у них на шляху, ніж коли лежить. У міському транспорті Якщо перші вибухи застали вас в дорозі на власному авто – не розраховуйте, що на авто ви можете швидко втекти від обстрілу: ви не можете знати в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться подальший обстріл, скажімо, з мінометів. До того ж, бензобак вашого авто додає ризику обгоріти. Тому, негайно залишайте машину і швидше шукайте укриття. У випадку, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї – варто негайно залишити транспорт, відбігти від дороги у напряму «від будинків та споруд» й залягти на землю. Озирніться і очима пошукайте більш надійне укриття. Перебігати варто короткими перебіжками відразу після наступного вибуху. Не рядом з машиною (автобусом, тролейбусом, тощо). Якщо будуть бити, то спочатку по машині, потрапить у неї, вона вибухне разом з людиною. Потрібно вилізти, краще з протилежного від обстрілу боку, і відповзти подалі, потім лягти. Не підходять для укриття: — під’їзди будь-яких будов, навіть невеликі прибудові споруди. Від багатоповерхових/багатоквартирних будинків взагалі відбігти хоча б на метрів 30-50; — місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи автобусом); — звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони абсолютно не пристосовані для укриття під час авіа налетів чи ракетно-гарматних обстрілів (мова йде про слабкі перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції, тощо…). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів провокує ризик моментальної пожежі чи задимленості. Ніколи не варто ховатися під стінами сучасних будівель! Нинішні бетонні «коробки» не мають не найменшого запасу міцності і легко розсипаються (або «складуються») не тільки від прямого попадання, а навіть від великої вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати велика кількість скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів. Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, в місцях, заставлених контейнерами, завалених ящиками, будматеріалами і т.п. (вступає в діло підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб нічого не бачити).Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети і рідини: виникає ризик опинитися посеред пожежі. Бувало, що люди від страху стрибали у річку, фонтан і т.п. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані дуже небезпечний: сильний гідроудар – і як наслідок – тяжка контузія. Можна сховатися в наступних місцях: — у спеціально облаштованих сховищах. Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє сховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції і наявністю двох (чи більше) виходів на поверхню; — у підземному переході; — в метро (ідеально підходить); — у будь-якій канаві, траншеї, ямі; — у широкій трубі водостоку під дорогою (не варто лізти надто глибоко, максимум на 3-4 метри); — уздовж високого бордюру чи фундаменту паркану; — у досить глибокому підвалі під капітальними будинками старої побудови (бажано щоб він мав 2 виходи); — у підземному овочесховищі, силосній ямі, тощо; — в оглядовій ямі відкритого гаража чи СТО; — в каналізаційних люках поруч з вашим будинком (важливо щоб це була саме каналізація, а не газова магістраль); — в ямах «воронках», що залишилися від попередніх обстрілів. У гіршому випадку – коли у полі зору немає укриттів, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову! Переважна більшість снарядів і бомб розривається у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше 30-50 см. над поверхнею. Загальне правило: ваше укриття має бути хоча б мінімально заглибленим і, разом з тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна окопу) глибиною 1-2 метра, на відкритому місті. Сховавшись в укритті, лягайте і обхватіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це збереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби. Не панікуйте. Займіть свою психіку чим-небудь. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися у ситуації: гарматний обстріл не буде тривати вічно – максимум 20 хвилин, авіа напад значно менше. У наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються. У будинку Якщо у будинку є підвал – спуститися у підвал. Якщо підвалу нема – спуститися на нижні поверхи. Чим нижче, тим краще. В ідеалі – усім на перший поверх. Заздалегідь знайдіть найбільш внутрішню кімнату, чим більше бетону навкруги, тим краще (знайдіть опорні стіни), якщо усі кімнати зовнішні, вийдіть на сходову клітину. Ні в якому разі не знаходьтеся напроти вікон! Якщо відомо з якого боку ведеться обстріл, то вибирайте найбільш віддалену кімнату з протилежної сторони. У місці, яке буде вибране, сісти на підлогу коло стіни – чим нижче сидить людина, тим більше шансів, що його не зачепить осколком. Знову ж таки, не напроти вікон. Вікна можна облаштувати диванними подушками (великими, щільними, але краще мішками з піском), закрити масивною меблею, але не порожньою (набити мішками з піском чи речами щільно). Це краще ніж незахищені вікна і скло. У погребі Погріб приватних будинках – брати до уваги те, що його може завалити! Тому залишати у будинку на видному місті плакат «під час бомбардувань ми у погребі» і вказати де погріб знаходиться. Взяти з собою телефони, радіо на батарейках, воду. Не впадати в паніку – це важливо. Після закінчення обстрілу (бомбардування). Лишаючи місце укриття, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована під ноги! Не піднімайте з землі ніяких незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета, снаряд могли бути касетними! Бойові елементи часто вибухають при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. ​

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом або виливом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Також може бути застосована хімічні зброя. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи. Що робити у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть радіо або телевізор, уважно слухайте інструкції; зберігайте спокій, уникайте паніки; попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку; щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте; підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте мильний розчин для обробки рук; дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку; упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби; перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту. Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки зберігайте спокій, уникайте паніки; надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, закритий одяг; якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте; вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах; зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації; попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу; виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР; при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу; постраждалим надайте першу долікарську допомогу ; вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.

112 – Центр громадської безпеки (унiверсальний) 101 – Пожежна допомога 102 – Полiцiя 103 – Швидка медична допомога 104 – Аварiйна служба газової мережi. 109 – Довідкова служба Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000 ; Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335 ; Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 ; Служби освітнього омбудсмена: телефон: (044) 406 7234, +380 95 143 8726 ; сайт: eo.gov.ua. Безкоштовна кризова психологічна допомога в період війни в Україні (044) 222 90 94 (дзвінки з 19.00 до 7.00)

Безпечна поведінка в цифровому середовищі Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини. Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей. Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті». Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик». Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі: «вогняний челендж» (Fire challenge); «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge); «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge); «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge); «суїцидальний челендж Момо»; «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge); «контрольована задуха» (Вlackout challenge); «вибух розетки» (Outlet Challenge); «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»); «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо. Позитивне спілкування між родиною та закладом освіти сприяє попередженню потрапляння дітей в небезпечні ситуації, в тому числі в цифровому середовищі, та вчасному виявленню таких ситуацій і реагуванню. Таке спілкування позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, залучення батьків до освітнього процесу сприяє їхній обізнаності щодо необхідної допомоги та підтримки їхній дитині, цінності своєї участі в освітньому процесі, а також впливає на ступінь і якість участі батьків в навчанні своїх дітей вдома. Таке залучення позитивно впливає на академічну успішність, рівень мотивації дітей до навчання, поведінку, ставлення до домашніх завдань та закладу освіти в цілому. Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. Таке спілкування є основою для всіх інших форм участі родини в освітньому процесі. Поради Налаштування батьківського контролю на гаджетах

Міністерство соціальної політики інформує, що Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) разом із навчально-реабілітаційним центром „Джерело“ підготували брошуру „Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям“ . Брошура містить інформацію про порядок дій для оформлення інвалідності дитині, види допомог та підтримки, на які має право дитина з інвалідністю, та порядок їх отримання, інклюзивну освіту, а також рекомендації щодо батьківської підтримки дитини, облаштування домашнього та освітнього простору тощо. Завантажити брошуру можна за посиланням: https://www.unicef.org/ukraine/documents/acquired-disability або https://www.unicef.org/ukraine/media/27726/file/Nabuta-invalidnist-dytyny.pdf

Алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога» Сигнал передається також через систему оповіщення, регіональне радіо та телебачення. У крайніх випадках або місцях, куди не дістають сирени, сигнали тривоги можуть передавати дзвони на церк вах. Якщо почули сирени, перебуваючи вдома: 1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги; 2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч; 3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків; 4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо); 5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття. У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком або погріб. Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор — під несучі стіні, або ванну (але закрийте рушником дзеркало). Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття). Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Чому? – читайте тут: https://www.facebook.com/oleksandr.polishchuk/posts/7834281316597926 . У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко. Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ. Бережіть себе! Разом переможемо!

Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні, як війна, коли багато громадян України втратили рідних та близьких людей, житло, роботу,звичний стиль життя і продовжують перебувати у стані невизначеності - сприяють збільшенню випадків домашнього насильства. Згідно статті 1. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Якщо ти став свідком або жертвою звертайся: до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства; на Урядовий контактний центр 15-47 , де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям; до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103 ; до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).

Поради психолога батькам майбутніх першокласників ​ Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки, любові. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак різноманітні елементи навколишнього світу. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів рук аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення, тощо. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра - це її провідна діяльність, її робота. Л.Виготський зазначав: "Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі". Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких - 7, тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ятовування. Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів, тощо в різних періодичних та інших виданням для дітей. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов'язково дотримуйтесь його виконання всіма членами родини. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родити. Не завищуйте і не занижуйте самооцінки дитини, оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома. ​ Заповіді першокласника ​ Працюй завжди із задоволенням. Радій успіхам товаришів. Допомагай товаришам, якщо трапилося лихо. Не ображайся без причини. Кличуть гратися - іди, не кличуть - запитай дозволу гратися разом. Це не соромно. Нікого не дражни. Нічого не випрошуй. Ділися з другом тим, що в тебе є. Не ябедничай, не зводь наклепів. Не бийся. Частіше говори: "Давай дружити", "Давай гратися", "Давай зробимо разом". Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. ​ Рекомендації щодо організації правильного режиму дня першокласника ​ Правильно обладнайте робоче місце дитини Правильне харчування обов'язкове Проводжайте дитину теплими словами з побажанням гарного дня Навчіть своє чадо "тримати спину" Слідкуйте за зором дитини Слідкуйте за вчасним виконанням домашнього завдання Слідкуйте за режимом сну Частіше хваліть Не перевантажуйте портфель Поцікавтеся до якої групи здоров'я відноситься ваша дитина

Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2023 рік ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ ​ Фінансовий звіт